Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гугнін Е$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Чигрин В. О. Типові методичні помилки в організації та проведенні соціологічних досліджень електорального характеру [Електронний ресурс] / В. О. Чигрин, Е. А. Гугнін // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2013. - Вип. 59-60. - С. 208-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2013_59-60_28 | ||
| 2. | 
Гугнін Е. А. Соціальні механізми формування української політики: закономірності та особливості [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. - 2014. - Вип. 20. - С. 171-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtpsa_2014_20_30 | ||
| 3. |
Гугнін Е. А. Трансформація партійної структури політичного простору сучасної України [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2014. - Вип. 63. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2014_63_22 | ||
| 4. |
Гугнін Е. А. Генезис поняття "фізичний простір" в світовій соціологічній науці [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2010. - Вип. 46-47. - С. 12-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2010_46-47_4 | ||
| 5. | 
Гугнін Е. Політичні, соціо-демографічні та економічні аспекти нестійкості держави як чинника зовнішнього впливу в Україні: соціологічний ракурс [Електронний ресурс] / Е. Гугнін // Грані. - 2020. - Т. 23, № 6-7. - С. 26-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2020_23_6-7_5 | ||
| 6. |
Гугнін Е. Корупція, іллегітимність та зовнішній вплив: політичні чинники державної нестабільності [Електронний ресурс] / Е. Гугнін // Грані. - 2020. - Т. 23, № 8. - С. 49-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2020_23_8_7 | ||
| 7. | 
Гугнін Е. А. Консенсуальні та конфліктні стратегії обмеження суверенітету через зовнішній вплив: соціологічний аспект (на прикладах вірменоцидів та Афганської війни). Частина 2 [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Epistemological studies in philosophy, social and political sciences. - 2020. - Vol. 3, Iss. 2. - С. 72-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/epstphsps_2020_3_2_10 | ||
| 8. | 
Гугнін Е. А. Глобалізація як фоновий чинник зовнішнього впливу в переході від модерну до постмодерну [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // "Перспективи". Соціально-політичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 140-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Perspekt_2020_4_22 Мета дослідження - побудова описової характеристики глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Дослідження базується на використанні загальнонаукових методів пізнання соціальних явищ і процесів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, типологізації, екстраполяції, операціоналізації, інтерпретації, абстрагування, узагальнення, а також методів логіко-історичного, системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу). За допомогою логіко-історичного методу досліджено характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств; методу типологічного аналізу і проаналізовано ознаки культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства. Визначено, що поглиблення постмодерністської деконструкції включає, перш за все, створення нестабільних держав із нестабільними культурними системами. У структуруванні соціального порядку глобалістичні актори пропонують перепідпорядкування культурних систем екстернальним суб'єктам та остаточне розмивання культурної статики на користь безсуб'єктної культурної динаміки. Відзначено, що соціальна статика, якою є культурний порядок, тримається на суб'єктності, тоді як постмодерн поширює уявлення про безсуб'єктну динаміку. Це означає зміщення дослідницьких акцентів із структур на процеси та "потоки" спонтанного культуротворення. Визначено, що така парадигма надає можливість розмивати авторство відповідних культурних впливів та зняти всілякі обмеження у сфері цензурування та фільтрації культурних сенсів. Зрозуміло, що потокова та процесуально-безсуб'єктна картина культурного й соціального світу зазнає спрямованого поширення в тих суспільствах, які стають мішенями неоколонізації та інфільтрування агентів зовнішнього впливу.Побудовано описову характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами, щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Побудову здійснено завдяки визначенню культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства та наслідків глобалістичних культурних проєктів для нестійких суспільств. Практичне значення одержаних результатів полягає в збагаченні української соціології теоретичним і методичним обгрунтуванням терміна "глобалізація" як фонового чинника зовнішнього впливу в період модерну та постмодерну. | ||
| 9. | 
Гугнін Е. А. Соціокультурні чинники клієнтелізму в зовнішній залежності України: теоретико-соціологічне бачення [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2020. - Вип. 27. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2020_27_17 | ||
| 10. | 
Гугнін Е. А. Сила та слабкість держави як чинники й результати зовнішнього впливу: соціологічна інтерпретація [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Габітус. - 2020. - Вип. 16. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_16_8 | ||
| 11. |
Гугнін Е. А. Культурний колоніалізм та імперіалізм у соціологічному контексті: щодо постановки проблеми [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін, В. М. Попович // Габітус. - 2020. - Вип. 18(1). - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_18(1)__5 | ||
| 12. |
Гугнін Е. А. Гібридна війна як технологія зовнішнього впливу (на прикладі анексії Криму) [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Габітус. - 2020. - Вип. 20. - С. 13-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_20_3 | ||
| 13. | 
Гугнін Е. А. Глобалізація як фоновий чинник зовнішнього впливу в переході від модерну до постмодерну [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2020. - № 3. - С. 113-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2020_3_19 Мета дослідження - побудова описової характеристики глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Дослідження базується на використанні загальнонаукових методів пізнання соціальних явищ і процесів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, типологізації, екстраполяції, операціоналізації, інтерпретації, абстрагування, узагальнення, а також методів логіко-історичного, системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу). За допомогою логіко-історичного методу досліджено характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств; методу типологічного аналізу і проаналізовано ознаки культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства. Визначено, що поглиблення постмодерністської деконструкції включає, перш за все, створення нестабільних держав із нестабільними культурними системами. У структуруванні соціального порядку глобалістичні актори пропонують перепідпорядкування культурних систем екстернальним суб'єктам та остаточне розмивання культурної статики на користь безсуб'єктної культурної динаміки. Відзначено, що соціальна статика, якою є культурний порядок, тримається на суб'єктності, тоді як постмодерн поширює уявлення про безсуб'єктну динаміку. Це означає зміщення дослідницьких акцентів із структур на процеси та "потоки" спонтанного культуротворення. Визначено, що така парадигма надає можливість розмивати авторство відповідних культурних впливів та зняти всілякі обмеження у сфері цензурування та фільтрації культурних сенсів. Зрозуміло, що потокова та процесуально-безсуб'єктна картина культурного й соціального світу зазнає спрямованого поширення в тих суспільствах, які стають мішенями неоколонізації та інфільтрування агентів зовнішнього впливу.Побудовано описову характеристику глобалізації як фонового чинника зовнішнього впливу суспільств, які є культурними лідерами, щодо суспільств, які є об'єктами зовнішнього впливу. Побудову здійснено завдяки визначенню культурно-стандартизаційних чинників глобалістичного лідерства та наслідків глобалістичних культурних проєктів для нестійких суспільств. Практичне значення одержаних результатів полягає в збагаченні української соціології теоретичним і методичним обгрунтуванням терміна "глобалізація" як фонового чинника зовнішнього впливу в період модерну та постмодерну. | ||
| 14. |
Гугнін Е. А. Дискурс постколоніалізму Е. Саїда, Е. Сезара, Л. Сенгора, Ф. Фанона в теоретико-соціологічній рефлексії зовнішнього впливу заходу [Електронний ресурс] / Е. А. Гугнін // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2020. - № 4. - С. 126-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2020_4_20 Мета роботи - дослідження теоретико-соціологічних засад постколоніального дискурсу в аспекті розуміння зовнішнього соціокультурного впливу Заходу на колоніальну периферію. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові методи пізнання соціальних явищ і процесів. У ході дослідження використано такі методи: логіко-історичного, структурно-функціонального й порівняльного аналізу - для виявлення теоретико-соціологічних засад постколоніального дискурсу в аспекті розуміння зовнішнього соціокультурного впливу Заходу на колоніальну периферію; аналізу й синтезу - для уточнення ключових ідей постколоніального дискурсу; узагальнення - для розкриття євроцентризму світоглядної основи знання про неєвропейські спільноти. Постколоніальний дискурс змістово збігається із соціологією глобалізації. За обставин ігнорування самого конструкту "глобалізація" йдеться про відсутність суттэвих відмінностей між історією нації й історією імперії. Серед фундаторів однієї нації та колоніальної імперії фігурують як прихильники узалежнення та колоніалізму, дегуманізації колонізованих, так і прихильники звільнення колонізованих від усіх форм залежності. Постколоніальний дискурс розкриває глобальність колоніалізму та використання для цілей неоколоніалізму універсальних образів, практик, соціальних інституцій, масиви різноманітних речей, товарів та послуг. Практичне значення одержаних результатів полягає в збагаченні української соціології теоретичним і методичним обгрунтуванням дискурсу постколоніалізму Е. Саїда, Е. Сазара, Л. Сенгора, Ф. Фанона в теоретико-соціологічній рефлексії зовнішнього впливу Заходу. | ||
| 15. |
Гугнін Е. Олігархічна корупція: сценарії та технології зовнішнього впливу в Україні (теоретико-соціологічний аспект) [Електронний ресурс] / Е. Гугнін // Грані. - 2020. - Т. 23, № 12. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2020_23_12_9 | ||
| 16. |
Гугнін Е. Чинники моря та суші в теоретичному обгрунтуванні стратегій зовнішнього впливу [Електронний ресурс] / Е. Гугнін // Грані. - 2020. - Т. 23, № 11. - С. 69-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2020_23_11_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |